Привіт! Я власник зоогостиниці, і хочу поділитись з вами своїми спостереженнями про одну особливу породу — абіссинську кішку. Якщо ви коли-небудь бачили абіссинця, то знаєте: це не просто кіт, це окрема енергія, грація і характер. І якщо ви з ним ще не знайомі — дозвольте розповісти вам, чому ці тварини не залишають байдужими нікого, хто хоч раз мав із ними справу.
Моя перша зустріч з абіссинцем була у нашому зооготелі кілька років тому. До нас приїхала кішка на ім’я Соня. Власниця попередила, що вона трохи «сама по собі», любить стрибати і не сидить на місці. Але я навіть не уявляв, наскільки це активна тварина. Соня не просто бігала — вона вивчала простір, наче археолог. Вона перевірила всі полиці, вікна, дверцята. З першого ж дня вона запам’яталась усім, бо виглядала як дика кішка — худа, струнка, з глянцевою шерстю, і завжди пильна.
Я почав цікавитися породою. Абіссинці виявились однією з найстаріших порід котів у світі. Їх ще називають «кішками-фараонами». Але головне не в історії, а в характері. Вони надзвичайно розумні. Я б сказав — надто. Іноді здається, що вони все розуміють, просто не можуть сказати. Вони спостерігають за вами, реагують на інтонацію, «включаються» в гру без жодного навчання. Деякі вміють приносити іграшки, як собаки, а одна наша гостя навіть включала кнопку корму носом — серйозно.
Абіссинець — це кіт, якому потрібно спілкування. Він не лежить без діла. Він хоче бути з вами, допомагати мити посуд, перевіряти пакети з магазину, спати на ноутбуці. Якщо ви цілий день на роботі — він сумуватиме. Тому у нашому зооготелі ми завжди приділяємо їм більше часу. З ними треба гратись, говорити, обійматись. Абіссинець не терпить байдужості.
Часто клієнти питають: а чи можна такого кота залишити в зоогостинице? Звісно, можна. Але важливо, щоб це була не просто кімната й миска. Таким тваринам потрібен контакт, рух, цікавість. У нас у зооготелі є спеціальні зони з лісенятами, полицями, м’якими тунелями. І найголовніше — наш персонал знає, що абіссинець — це не той кіт, який просто “відпочине”. Йому треба бути зайнятим.
У нас була кішка Кіра. Її залишали на два тижні. Спочатку вона трохи стресувала — нова обстановка, чужі запахи. Але ми поставили їй кілька сховків, іграшок, віконечко з виглядом на двір — і через день вона вже бігала по полиці, гралася з м’ячиком, муркотіла нам на зустріч. Власниця потім казала: “Я думала, вона буде сумувати, а вона щаслива вернулась додому і, здається, скучила за вами”.
Я завжди кажу новим клієнтам: якщо у вас абіссинець — готуйтесь. Це не «просто котик». Це друг, партнер, іноді — трохи шкідник. Вони відкривають двері, знімають речі з полиць, “спілкуються” з дзеркалом. Але в цьому їхній шарм.
Догляд за ними нескладний. Шерсть коротка, не плутається, не залишає багато сліду. Раз на тиждень розчесати — і все. Зате їм потрібна якісна їжа. Вони активні, тому простий корм може не підійти. Ми завжди питаємо власників, чим годують, і стараємось не змінювати раціон, бо абіссинці — ще ті гурмани.
Також важливо обстеження у ветеринара. Є породи, схильні до проблем із нирками, зубами. Абіссинці не найпроблемніші, але краще перевіряти, ніж лікувати.
Часто питають — чи можна з абіссинцем їхати на дачу, в подорож, у відпустку. Якщо він з вами — то так. Якщо без вас — краще залишити в хорошому зооготелі. Вони не дуже люблять зміну місць, особливо якщо немає поруч знайомих людей. В зоогостинице тварина звикає до одного приміщення, знайомого запаху, графіка — і це знижує стрес.
І ще один момент — ці коти добре ладнають з дітьми. Вони можуть бути активними, але рідко агресивними. Вони скоріше підуть і заховаються, ніж подряпають. Але дуже важливо вчити дитину поважати кота — тоді вони стануть друзями.
І наостанок скажу як людина, яка працює з тваринами щодня: абіссинець — це любов. Це не просто домашня тварина. Це особистість. Якщо ви хочете кішку, яка буде частиною вашого життя, з якою потрібно гратись, говорити, займатись — це ваш варіант. Але якщо ви хочете кота, який просто спить на вікні — краще вибрати іншу породу.
А якщо ви вже власник абіссинця і шукаєте, з ким залишити його на час від’їзду — приходьте до нас у зооготель. Ми точно знайдемо підхід до вашого хвостика. Бо в нашій зоогостинице кожна тварина — це гість, якого люблять, а не просто номер у списку.
Дякую, що дочитали до кінця.